
Тетяна Олегівна Бойчук, юрист відділу супроводу кредитних операцій. Запис на консультацію: https://argument-consulting.com.ua.
Чому перекредитування стало масовим
Останні роки перекредитування перестало бути винятком і стало масовою моделлю поведінки. Нестабільні доходи, відсутність фінансової подушки та легкий доступ до онлайн-кредитів штовхають людей брати нові позики для погашення старих.
З мого досвіду, перекредитування часто починається не через бажання жити в борг, а через страх прострочення і тиску з боку кредиторів. Людина намагається виграти час, але натомість запускає ланцюгову реакцію нових зобов’язань. Це нагадує спробу залити пожежу бензином: короткочасне полегшення змінюється ще більшою фінансовою напругою і втратою контролю над ситуацією.
Перекредитування з точки зору права
Українське законодавство не містить окремого поняття «перекредитування», і це вже перший сигнал ризику. Для права кожен новий кредит — це нове зобов’язання, яке існує самостійно. Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобов’язання як правовий зв’язок, у межах якого боржник зобов’язаний виконати конкретну дію, а кредитор має право цього вимагати. Новий договір не стирає попередній лише тому, що гроші пішли «на погашення».
Припинення зобов’язань можливе лише у випадках, прямо передбачених законом. Стаття 604 ЦК України говорить про припинення зобов’язання за домовленістю сторін, зокрема шляхом новації. Але новація потребує чіткої письмової згоди кредитора і прямого зазначення, що старий борг припиняється. У реальному житті цього майже ніколи не відбувається, тому перекредитування призводить не до заміни боргу, а до їх накопичення і ускладнення загальної фінансової ситуації.
Ілюзія полегшення після нового кредиту
Перші дні після нового кредиту здаються полегшенням. Дзвінки стихають, тиск зменшується. Але з’являється новий графік, нові відсотки і штрафи. Я неодноразово бачила, як сукупний борг зростав удвічі за кілька місяців.
Роль мікрофінансових організацій
Саме МФО найчастіше стають інструментом перекредитування. Закон України «Про споживче кредитування» обмежує відповідальність позичальника, але на практиці договори МФО містять агресивні умови. Штрафи і пеня швидко перекривають тіло кредиту. Це і є вхід у кредитну яму.
Коли проблема стає юридичною
Після перших прострочень борг перестає бути суто фінансовою історією і переходить у правову площину. З’являються письмові вимоги, активізуються колектори, лунають погрози судом і виконавчою службою. У реальному житті це виглядає як різка зміна тону: від «давайте домовимось» до «у вас будуть наслідки».
З мого досвіду, саме на цьому етапі люди найчастіше роблять помилку і починають ігнорувати проблему. Але мовчання не зупиняє процес, а лише погіршує позицію боржника. Саме тут потрібна правова стратегія: фіксація порушень, аналіз договорів, оцінка ризиків. Новий кредит у цей момент не вирішує проблему, а відкладає її з ще гіршими наслідками.
Перекредитування і строки давності
Кожен новий платіж може впливати на строки позовної давності. Стаття 264 ЦК України прямо говорить про переривання строку. З мого досвіду, люди часто власноруч «обнуляють» строки, не розуміючи наслідків. Це робить захист значно складнішим.
Судовий фінал кредитної ями
Коли кредитори йдуть до суду, ситуація різко змінюється. Рішення суду відкриває шлях до виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Арешти рахунків і доходів стають реальністю. Перекредитування на цьому етапі вже не працює.
Які є законні варіанти виходу
Коли перекредитування перестає працювати, у боржника залишається кілька законних шляхів. Перший — реструктуризація боргів, яка передбачає зміну строків і порядку погашення за згодою сторін або в межах судової процедури. Варіант для тих, хто ще має стабільний дохід і може виконувати нові, реалістичні умови.
Другий шлях — судовий захист. Оскарження нарахованих штрафів, пені, неправомірних вимог кредиторів дозволяє зменшити загальну суму боргу. У реальному житті це часто дає можливість виграти час і знизити фінансове навантаження.
Третій, системний варіант — неплатоспроможність фізичної особи відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Цей механізм дозволяє зафіксувати борги, зупинити тиск і пройти процедуру під контролем суду. Я досліджувала і порівнювала всі ці варіанти, і з мого досвіду можу сказати одне: найгірше рішення — продовжувати брати нові кредити, сподіваючись, що ситуація «якось вирішиться сама».
Кредитна яма — це не наслідок слабкості, а наслідок відсутності правового підходу. Перекредитування лише відкладає проблему. Закон дає інструменти для захисту, але ними потрібно користуватися вчасно. Ті, хто звертаються раніше, майже завжди мають більше варіантів.
Тетяна Олегівна Бойчук, юрист відділу супроводу кредитних операцій. Запис на консультацію: https://argument-consulting.com.ua.

